Щоденники Тараса Прокрутка зображення заголовка

Тестування GPS у мобільному телефоні

Усі ми прекрасно розуміємо наскільки спрощує життя туриста наявність навігатора і рано чи пізно нам приходить в голову думка придбати цей пристрій і собі. А оскільки, GPS іграшка не з дешевих, то логічно виникає питання як би на ньому заощадити.

Один із варіантів – використання GPS-приймача, вмонтованого у мобільний телефон / КПК, чи інший пристрій. Тож, я хотів би з вами поділитися своїм досвідом використання функціоналу навігатора саме у мобільному телефоні.

(more…)

Чорногірський хребет [Шибени – Лазещина]

Ну ось і повернувся я із довгоочікуваної подорожі найвищими вершинами українських Карпат. Вражень звісно просто неймовірна кількість, але із вами, шановні читачі, я постараюся поділитися лише найцікавішими.

Передмова.

Не все у нашому житті йде згідно планів, от і у мене все полетіло шкереберть після того, як я дізнався, що із усіх моїх друзів, які мали стовідсотково і не дуже, йти в похід на назначені числа готових було нуль цілих, нуль десятих. Але, як то кажеться, головне, щоб було бажання, а от саме його у мене було аж через край. Тому, пішовши шляхом найменшого спротиву, я згадав про те, що не так давно бачив на одному із туристичних форумів оголошення про те, що група візьме з собою в похід декількох людей. І я вирішив спробувати щастя. Забігаючи наперед скажу, що мені жодного разу не довелося про це пошкодувати – бувають, як виявляється, і вдалі знайомства по Інтернету.

Тож, дочекавшись обумовленого часу я виїхав на зустріч у Івано-Франківськ… (more…)

Ferrino Makalu 2 – Тестування

Ось і отримав я свою довгоочікувану новеньку чотирьохсезонну палатку. Звісно, не стримався і розклав її ще вдома, щоб глянути що вона собою являє.

Перші враження:

  • Занадто висока. Не міряв скільки точно ця споруда має у висоту, але це явно більше 105 см (примітка: пізніші вимірювання показали, що висота внутрішньої палатки справді є дещо більшою – ~110 см, а через великий проміжок між нею і тентом, зовні вона виглядає вищою, ніж очікувалося);
  • Система кріплення тенту до дуг дуже зручна і дозволяє реально розкласти палатку одному за хвилини дві, не поспішаючи, але при цьому варто знайти правильний порядок натягування резинки, щоб вони рівномірно розприділялися по всій поверхні тенту і конструкція виходила рівною;
  • Місця всередині якраз вистачає на двох людей. Якщо лягати боком і “валетиком”, то можна спати і втрьох, але це вже екстрим.

(more…)

“Вибір палатки”, або “Не все так просто в нашому королівстві”

Виявляється, не так легко потратити гроші, як їх заробити. З розумом.

Із наближенням довгожданої дати початку відпустки все нагальнішим стає питання купівлі нової палатки, яка могла б стати надійним помешканням вдалині від цивілізованого світу. Я здогадувався, що це буде не просто, але такого не міг уявити в найстрашнішому кошмарі.

Те, що знаходиться на українському ринку можна умовно поділити на такі категорії:

  • нижчий сорт: вартує до 1000 грн. Такі речі, зазвичай, китайського походження, можна купувати лише для кемпінгу, поїздок на автомобілі, чи відпочинку на дачі;
  • перший сорт: 1000-2000 грн. За моїми спостереженнями, найбільш розповсюджений і затребуваний серед тих, хто більш-менш часто ходить в гори. Ледь не у кожній темі на форумі, де хтось просить допомогти підібрати палатку вимогою є вартість до 2000 грн, це такий собі психологічний бар’єр. У цій категорії вже є із чого обирати – тут вам і ультра-легкі і ультра-екстремальні… Але – о диво! – чомусь тільки виробників із східної Європи. Не хочу сказати, що вони погані, є навіть дуже хороші рішення за свою ціну. Але тут немає жодного іменитого бренду, якому можна було б сліпо довіритися;
  • вищий сорт: 3000-5000 грн. Ось де починається свято! Зустрічайте: The North Face, Black Diamond, Vaude і компанія. Що ж, за такі гроші можна взяти справді ту річ, про яку ніколи не пошкодуєш. Але на покупку, вартість якої перевищує зарплату середньостатистичного українця зважиться далеко не кожен.
  • сорт “екстра”: більше 5000 грн. Як і в макаронах (сподіваюся), тут зібрано все найкраще, що можна було придумати і виготовити. Але це вже для професіоналів. Новачкам чи недосвідченим тут просто нічого робити, так само, як і звичайним водіям кататися на болідах Формули-1.

(more…)

Нескладний вело-маршрут на 60 км.

Минулих вихідних вирішив розім’яти ноги та трішки покататися на велосипеді. Хотілося чогось нескладного, але в той же час досить віддаленого від шумного міста, бажано біля води.

В Чернівцях не так легко знайти подібні маршрути, адже кругом круті пагорби і навіть короткі поїздки відбирають досить багато сил. Тому, сівши за топографічну карту, я почав вивчати можливі шляхи підступу… Перший критерій – вода – вже звузив пошуки на 90%, адже тут все просто: або вверх по течії річки Прут, або вниз. Навколишні озера відпали одразу, адже у вихідні там ніде усамітнитися. Із двох “бід” я обрав ту із якою був більше знайомий – дорогу вгору по течії, а щоб було цікавіше, вирішив їхати в кінцеву точку по правому березі, а додому по лівому, адже повертатися трасою буде значно легше, аніж ґрунтовою дорогою.

У якості кінцевої точки був обраний міст через річку, і його околиці, де можна було б посидіти на березі, при цьому недалеко від дороги.

Вийшов ось такий маршрут:

Загальна протяжність: ~62 км.

Час на дорогу: 4 год. 30 хв.

Профіль висот:

(more…)